История мелкого лудомана.

На первом курсе посещал процентов 70. Ну как 70, ехал на 70, ещё 20 проводил в аппаратах игровых. Выходит что 50. Сдал сессию без каких либо проблем, даже автомат получил у препода, который автоматы ставит раз в два три года. Дискретная математика, как сейчас помню. На втором курсе посещал уже процентов 20 семинаров, на лекции практически не ходил. Как правило выбирал интересные мне предметы типо Линейной алгебры или теории вероятности. Ну а третий и последующие курсы был на пяти процентах пар наверное. Ну ничего, госы сдал, диплом защитил. На полочке стоит пылится.

ch0ck0 @ 18.6.2013
На первом курсе посещал процентов 70. Ну как 70, ехал на 70, ещё 20 проводил в аппаратах игровых. Выходит что 50. Сдал сессию без каких либо проблем, даже автомат получил у препода, который автоматы ставит раз в два три года. Дискретная математика, как сейчас помню. На втором курсе посещал уже процентов 20 семинаров, на лекции практически не ходил. Как правило выбирал интересные мне предметы типо Линейной алгебры или теории вероятности. Ну а третий и последующие курсы был на пяти процентах пар наверное. Ну ничего, госы сдал, диплом защитил. На полочке стоит пылится.

Мне нравится твой подход

ОТЧЕТИК
В последнее время в покере не связывается, давно не играл офф, а онлайн заебал надоел перездами . Это немного о покере.
А про универ и жизнь сейчас буду рассказывать. Вообщем все идет плавно, завтра иду говорить с деканом на счет моих хвостов и пропусков( моя инициатива).
З.Ы Ауры мне плыз)))
А все остальное очень даже прекрасно. С девушкой все ок, завтра мама улетает в Болгарию, короче тусить буду нормально, думаю сообразить кеш у себя дома.
Вот так

http://www.boomplayer.com/en/poker-hands/Boom/3627715_DC409DABFA
оп 60\13

Пост для украиноязычных
З.Ы При мне даже еще такой хуйни не было )
«Перли» ЗНО-2013: «Будемо бігати, як хом’ячки кожен зі своєю валізою проблем»

Цьогорічна вступна кампанія ЗНО-2013 проходить на диво спокійно. Але як виявилося твори деяких абітурієнтів «тянуть» на Пуліцерівську премію. Дорога Марія Іванівна перевіряла роботи на ЗНО і поділилася найцікавішим. Тема твору була “Моя хата скраю – нічого не знаю”. Насолоджуйтесь!



Якщо вчитель буде різнобічно тобі допомагати і підтримувати, навіть дитина, яка погано навчається, захоче вчитися, але при гнобленні, неповазі, насмішках з дитини вчитель забере у дитини будь-яке бажання вчитися.
Султан Сулейман говорив: «Люби ближнього свого як самого себе»
Людина повинна йти до мрії не покладаючи рук, бо якщо покласти руки, то не чього у житті людина не достигне.
Моя хата скраю – добре тільки тоді, коли пожежа, бо сусідські хати не загоряться.
Якщо хтось бажає всім допомагати, то це його справа. Алеж якщо завжди усім допомагати, то коли самому жити?
Людина шукає втіху у тваринах, як це робила генеральша(«Хіба ревуть воли…»).
На сам перед в Україні я важаю є дві великі проблеми – це влада і глупа людська віра. Влада, на цю тему у мене не хвате й тижня. Більше чим 120 різних налогів, щоб можна було будь кого ухопити за зад. Як кажится: «М’ясо для катапульт потрібно завжди».
Будемо бігати, як хом’ячки кожен зі своєю валізою проблем.
Я наведу приклад стареньких бабусь, які щось там сидять біля подвір’я і начебто нічого не роблять, але все знають і переживають за інших.
Що потрібно людині для щастя? Дурним – гроші, розумним – сім’ю, кохання єдине на все життя.
«Моя хата скраю – я нічого не знаю» – це прислів’я треба виключити з нашого лексікону.
За алкоголь батьків позбавили батьківських прав ще в дитинстві.
Кожна людина має право обирати власні турботи…
Колись жила така жінка – Мать Тереза.
У кожної людини є свій вибір і він к цьому вибору приходе сам індивідуально… людині треба піклуватися своїм попитом.
Прикладом з літератури є дуже знайомий всьому світові чоловік – Тарас Григорійович Шевченко.
Київське князівство розсварилось на маленькі князівства.
Треба уділять вніманіє своїм близьким людинам…
Люди будуть переживать друг за друга, а це важна речовина у світі.
Моя хата у тихому Сімферопольському району. Вона стоїть на вулиці скраю, де люди нічого не знаю.
Мені аж дурнувато стало…
Кожна людина намагається жити у своїй стаї.
Порізінь жити дуже небезпечно.
Почніть допомогати всім своїм оточувачам.
Жінка – як подушка безпеки в автомобілі.
Допоможи другові і в тебе будуть непереливки і він тобі допоможе.
Адам і його кохана Єва…
Прислів’я можна прочитати на обличчях…
Мене поважають, а деякі навіть кохають…
Якщо не хочеш дружити – тобі потрібно в лікарню провіритися.
Коли німці напали ще на молодий Радянський Союз…
Обіцяю стати показовим громадянином…
Дівчина, набираючи воду, поїла солдатів.
У матері – материнський інстинкт. Існування батьківського наукою не доведено.
Людина байдужа з трьох причин: їй боляче, вона втомилася, вона дурна.
Діставати проблемами твою бідолашну голову…
Особа з лайливим мовленням…
Наталка була згодна одружитися на ворогах народу.
Ця тема вічна, як горизонт неба.
Життя – як бумеранг, куди б його не кинув, завжди повертається.
Якщо кожна людина буде пілкуватися тільки про себе, то як ми будемо далі мешкувати на цій планеті?
Я теж допомагаю людям. Допомагаю встати п’яним з асфальту.
Хто допоможе бездімним кітам?
Я щасливий, бо я маю кохану дівчину і тому моя хата не скраю.
На сватанні свого рідного сина до Мелашки вона випендрювалась, як муха на склі.
Таж самі люди: мають руки, ноги і комплект органів.
З повсякденних розмов Чіпка завжди потрапляв у різні негаразди.
Може моє висловлення дурновате, але я спробую довісти аргументами.
Навіщо тобі репутація кішки, яка «гуляє сама по собі»?
Шевченко у творі «Марія» розповів про байдужість батьків до долі доньки і свого сина, бо чоловік відмовився від них.
Наталка з повісті «Наталка Полтавка» Коцюбинського. Ця дівчина заради спокою матері майже погодилась стати жінкою возного, бо мамка хотіла померти щасливою від того, що й Наталка має багатого чоловіка, в них є маленькі діти і вони живуть у злагоді один з одним.
Я клянуся, що буду допомагати усім людям і ви теж прислухаєтесь до моєго рішення.
Молодь сидить на пасажирських місцях, а пристаркуваті люди, жінки, інваліди стоять на двох ногах.
Добро настигне нас…
Як в тебе буде така дурна репутація з крайньої хати, то ти вже не зможеш вирішувати проблеми.
Але все ж таки тяжка доля сказилась на його поведінці…
В кожній людині є два вовки: один – це добро, а другий – це зло. І завжди між ними відбувається боротьба, і перемагає той вовк, якого ти підкормлюєш.
Маруся Чурай сиділа з розбитим серцем і зламаною душею.
…круговоріт добра в природі…
Як сказав Шекспір, «Людина роджена для любові». Без неї людина засихає. Хотіла би доповнити: «Засихає і вже не може розпустити свою квітку, у людині даже на схилі не ским бути поговорити.
Тож нехай нарешті наша хата з’їде з того байдужого краю і наше добро зробить нас щасливими.
Мій погляд на цю проблему встає глобальним чином.
Душа не зможе відчувати добро і почне старіти та опорожнюватися, поки людина перестане жити, а почне існувати – їсти, роботати та спати.
Чоловік має захищати та забезпечувати честь своєї родини.
Україна має друге місце з корупції лише тому, що дала хабара, щоб не опинитися на першому.
Треба мати мозок на плечах…
Усе залежить у цій хаті від тебе самого: хочеш – станеш Будьоним, а хочеш – його коником.
Я бачив один невеликий соціальний тест, у якому брала участь одна жінка і один багатоповерховий дім.
Сто разів допоможеш – забудуть, один раз відмовиш – запам’ятають.
Навіть якщо у мене буде низький бал по ЗНО, пам’ятайте, що я не роблю помилок, як ваш Янукович: «У Київі вже встановлюють новорічну їлку»
У творі «Лісова пісня» між Мавкою і Оверком загорілись почуття. Оверко зажигав з Мавкою!
Можливо, таких хатоскраїв є дуже багато…
Я написав вам повний брєд.
Поглянемо на це творчим поглядом.

Университет
Поговорил с деканом, короче все окей, поможет мне немножко. Буду сдавать 9 хвостов за неделю, пожелайте мне удачи в этом не легком деле

Страшный день
Хотел бы поделится своей историей которую мне пришлось пережить.
Я встречаюсь с девушкой уже 1 год и 7 месяцев. На днях мы хотели разбавить лето и пойти порисовать на стенах, раньше мы часто ходили рисовать когда были немного помоложе. Пошли на заброшенный радиозавод "ЧЕЗАРА" в городе Чернигове, собственно здесь мы и живем. Она заехала ко мне в 10 часов и ждала целый час пока я проснусь, ибо я плохо спал так как целую ночь мне снились кошмары. Приснилось то что мой друг выпал с окна, не знаю чего но я проснулся и просто был в ахуе в шоке, сон был какой-то не обычный вроде все было наяву. Когда мы шли на ЧЕЗАРУ я позвонил товарищу и узнал все ли у него хорошо, все было нормально и меня немного попустило, но что-то не давало мне покоя. Все время когда мы находились на заброшке я наблюдал за ней, там было много ям. Даже там где мы рисовали была яма, возле самой стены на которую наносили рисунки. Я стал специально там где яма, что бы обезопасить ее, я очень внимателен и акуратный, заложено с самого детства так как были случаи после которых задумывался.
Мы порисовали, все было нормально я расслабился и мы уже были готовы уходить, но нам чего-то захотелось пойти посмотреть работы других райтеров и художником(стрит арт). Она немножко растеряна и частенько спотыкается и тд. Она ударилась ногой об железный прутик и я ей сказал:"Вероника, смотри пожалуйста под ноги". Я отошел посмотреть рисунок, а он пошла дальше, бегом иду к ней потом, как смотрю что ее нога просто угодит через пол. Я прыгаю на колени к яме с закрытыми глазами и боюсь увидеть обездвиженное тело ( слышно было удар). Открыв глаза я увидел что она упала на железную балку ( Это недостроеный корпус большого завода, и эти балки были не напротив каждой дыры). Я начал кричать ей что бы она держалась, а у самого миллионы мыслей в голове, я не знаю как но на тот момент мой мозг работал ,наверное, процентов на 99%. Я сразу сообразил что высота от пола до балки намного выше меня( Я 192см),балка-узкая и прыгать на нее явно не стоит. Я сорвался и начал бежать к ней, как назло я был еще во вьетнамках и с трудом бежалось по битому стеклу и щебню. Прибежав на этаж ниже и увидев что она еще весит я немного собрался и начал думать как мне ее от туда снимать или ловить ее, так как 1 этаж= 4 этажам обычного дома, а высота с балки была где-то этажей 3. Она кричала что уже не может держатся и скоро прыгнет, я сказал что бы прыгала я ее помогу нормально приземлится. Она отпускает руки руки и я ей смягчил падение тем что она прошла через мои руки начиная от бедер и до подмышек, я не знаю как но так получилось что за счет трения и удара рук об подмышки она почти осталась на ногах, но немного упала но падения было равносильно падению с ног, ну короче без травм и тд. Когда я ее поднял и она нормально стояла я чуть не прослезился от радости видеть это, ведь очень ее люблю. Успокоив ее я мы вызвали такси, заехали в аптеку и поехали к ней домой. Вот весь день я думал как могли пойти обстоятельства:
1. Она упала бы в дырку без балки и в лучшем бы случае - рваные раны и перелом, но скорее всего бы был летальный исход.
2. Ударилась бы головой об балку или об бетон.
3. Не смогла удержатся до момента когда я прибежал и переломала бы ноги.
Мне просто реально опять стало очень страшно, что бы могло произойти и я подумал насколько все таки повезло ей и мне. Я бы себе не смог простить если бы случилось самое страшное. Надеюсь теперь она станет внимательно и качнет самосохранение по максимуму, что советую и вам.Так что ребята будьте внимательными и слушайтесь внутренний голос, оберегайте тех кого любите и следите за ими в первую очередь.
Ниже рисунки и последствия приключения и собственно наши работы.

LuckyAndrrr @ 16.6.2013
UPD:

Спасибо моей зайке)

что такое вводы?

Murckin @ 25.6.2013
что такое вводы?

ВВОДы это как ВОДы, только ВВОДы.

http://www.boomplayer.com/en/poker-hands/Boom/3739404_2296B19834

блевотина

Пошел офф поиграть короче набил 100uh, потом проиграл префлоп оллын пьяной обезьяне >. Я еще и сет словил
-400 грн

У меня День рождения) сижу катаю ГЛ мне)

С Днем Рождения, хуле. Наживать и наживать тебе. Удачи и фарта. Это главное для лудомана

http://www.boomplayer.com/en/poker-hands/Boom/3959120_32DA3D2D6E
второй рояль за жизнь

Я лучше лудоман чем ты)))

ну ты чего там? завязал лудоманить или что?

часто встречаемся за столами, гл!

Скучаю по тем временам когда все были на одном лимите

Повезло сегодня

Бывало что не придумаешь чем заняться? У тебя тут и ноутбук и телик, даже телефон тот же что бы позвонить кому-то, встретится пообщаться. А если нихуя нету? Тогда сука есть что делать. Подумал только что - ноутбук не мой, не мой и телефон, сука даже как-то обидно. Получился я заложник собственной безидейности. Дракона как приручить, вы поняли? А как приручить блять чужой телефон, или ноутбук? Пойду сейчас рыться в интернете и думать как мне купить себе "Чем бы заняться?"